Ответственность по уплате налога на прибыль и налоговые уведомления-решения

22 Июня 2012                                                                                                                               Источник: www.buhgalter911.com

Сплачуючи податок на прибуток та знаючи, як правильно розрахувати передбачені чинним законодавством розміри штрафних санкцій, можна суттєво економити чи навіть уникати штрафів. Розглянемо кілька конкретних ситуацій, описаних нашими читачами, повязаних з отриманням платниками податку на прибуток податкових повідомлень-рішень та нарахуванням штрафів і пені

Нормативна база


ПКУ – Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Закон № 4014 – Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності» від 04.11.2011 р. № 4014-VI.

Порядок № 985 – Порядок направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затверджений наказом ДПА України від 22.12.2010 р. № 985.

Інструкція № 953 – Інструкція про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затверджена наказом ДПАУ від 17.12.2010 р. № 953.

? За результатами перевірки податкові органи виписали податкове повідомлення-рішення, порушення – донараховано податок на прибуток. Чи є сума, зазначена у такому повідомленні-рішенні, узгодженим грошовим зобовязанням?

Відповідно до пп. 14.1.157 ПКУ податкове повідомлення-рішення – це письмове повідомлення контролюючого органу про обовязок платника податків сплатити суму грошового зобовязання, визначену контролюючим органом, або внести відповідні зміни до податкової звітності. До речі, грошовим зобовязанням є сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобовязання та (або) штрафну (фінансову) санкцію, що справляється у звязку з порушенням вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податківців, а також санкції за порушення законодавства у сфері ЗЕД (пп. 14.1.39 ПКУ).

Пунктом 58.1 ПКУ передбачено, що у разі коли суму грошового зобовязання платника податків розраховує контролюючий орган відповідно до ст. 54 ПКУ, він надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно з пп. 54.3.2 ПКУ контролюючий орган зобовязаний самостійно визначити суму грошових зобовязань, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобовязань, відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток, заявлених у податкових деклараціях, уточнюючих розрахунках. Під податковим зобовязанням у даному випадку слід розуміти суму коштів, яку платник податків (у тому числі податковий агент) повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (пп. 14.1.156 ПКУ).

Пунктами 2.1 та 2.2 Порядку № 985 передбачено, що за результатами перевірок відповідний структурний підрозділ органу ДПС складає податкове повідомлення-рішення за формою «Р» (додаток 2 до Порядку № 985).

Згідно з п. 56.17 ПКУ день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобовязання платника податків. При цьому процедура адміністративного оскарження, зокрема, закінчується:

– днем, що настає за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк;

– днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги;

– днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобовязань, що оскаржувались.

Більше того, у разі звернення платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобовязання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Наприклад, відповідно до п. 57.3 ПКУ при визначенні грошового зобовязання контролюючим органом (на підставах, передбачених пп. 54.3.1 – 54.3.6 ПКУ, як у даному випадку) платник податків зобовязаний сплатити нараховану суму грошового зобовязання упродовж 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення (крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу). У разі ж оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобовязання платник податків зобовязаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності упродовж 10 календарних днів, що настають за днем такого узгодження.

? Який розмір штрафу доведеться сплачувати, якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобовязання з податку на прибуток? Чи нараховується у даному випадку пеня?

Підпунктом 14.1.265 ПКУ визначено, що штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) – плата у вигляді фіксованої суми та (або) відсотків, що справляється з платника податків у звязку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 123.1 ПКУ, якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобовязання з податку на прибуток (на підставах, передбачених, зокрема, пп. 54.3.2 ПКУ), то це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 % суми визначеного податкового зобовязання. А при повторному упродовж 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобовязання з податку на прибуток на платника податків накладається штраф уже в розмірі 50 % суми нарахованого податкового зобовязання.

Пеня – це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобовязань, не сплачених у встановлені законодавством строки (пп. 14.1.162 ПКУ). Згідно з пп. 129.1.2 ПКУ пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобовязання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного чи судового оскарження). Пеня, передбачена зазначеним підпунктом, нараховується з розрахунку 120 % річних облікової ставки НБУ, що діяла на день заниження (п. 129.4 ПКУ).

Згідно з п. 129.3 ПКУ нарахування пені закінчується:

– у день зарахування коштів на відповідний рахунок Держказначейства України та (або) в інших випадках погашення податкового боргу чи грошових зобовязань;

– у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобовязань відповідного бюджету перед таким платником податків;

– у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство чи прийнятті відповідного рішення НБУ);

– у разі прийняття рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини).

Розглянемо приклад 1.

Приклад 1


За результатами проведеної податківцями документальної перевірки, платнику податків (на загальних підставах) донараховано за податковим повідомленням-рішенням податкове зобовязання з податку на прибуток на загальну суму 200000 грн. Заниження податкового зобовязання виявлено за I квартал 2012 року. Податкове повідомлення-рішення про нарахування податкового зобовязання з податку на прибуток платник податків отримав 01.06.2012 р. та зобовязаний сплатити на підставі п. 57.3 ПКУ протягом 10 календарних днів, що настають за днем такого отримання. 11.06.2012 р. податкове зобовязання погашено.

Відповідно до п. 57.1 ПКУ платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації. Згідно з пп. 49.18.2 ПКУ податкова декларація з податку на прибуток подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу. Тобто за I квартал 2012 року податкова декларація з податку на прибуток має бути подана до 10 травня цього року включно, а граничний строк сплати визначеного в ній податкового зобовязання – 20 травня 2012 року (оскільки це вихідний день (неділя), податок мав би бути сплачений фактично в останній робочий (операційний) день, що передує вихідному – 18 травня 2012 року (пятниця)).

Таким чином, усі строки для розрахунку пені за пп. 129.1.2 ПКУ відомі:

– день настання строку погашення податкового зобовязання, нарахованого контролюючим органом у податковому повідомленні-рішенні, – 11.06.2012 р. (10 днів з 02.06.2012 р. включно);

– увесь період заниження податкового зобовязання – з 20.05.2012 р. (інший варіант – 18.05.2012 р., тому в даному питанні можлива полеміка) по 10.06.2012 р. включно (11.06.2012 р. податкове зобовязання сплачено).

Пеня на суму заниження (200000 грн.) за період з 20.05.2012 р. по 10.06.2012 р. включно розраховується за формулою:

Y = (Sзн · Кдн : 100 % · U · 1,2) : R
,

де Y – сума пені, що нараховується на суму заниження податкового зобовязання (завжди округлюється до другого знака після коми);

Sзн – фактично занижена сума податкового зобовязання (тобто 200000 грн.);

Кдн – кількість днів заниження (з 20.05.2012 р. по 10.06.2012 р., тобто 22 дні);

U – облікова ставка НБУ, що діяла на день заниження податкового зобовязання (на 20.05.2012 р. – 7,5 %);

1,2 – коефіцієнт, що дозволяє розрахувати 120 % річних облікової ставки НБУ;

R – кількість днів у календарному році (у 2012 році – 366 днів).

Тобто за даними прикладу сума пені (Y) дорівнює 1081,97 грн. (200000 грн. · 22 дн. : 100 % · 7,5 % · 1,2) : 366). Для її розрахунку за основу взято позицію податкових органів, викладену в додатку 2 до Інструкції № 953. До речі, згідно з п. 5.3 Інструкції № 953 за бажанням платника податків органи ДПС можуть проводити звірки нарахованих та погашених сум пені.


? Чи застосовуються штрафні (фінансові) санкції та пеня за несвоєчасну сплату донарахованої суми податкового зобовязання з податку на прибуток, визначеної в податковому повідомленні-рішенні за формою «Р»?

Відповідно до п. 126.1 ПКУ, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобовязання протягом строків, визначених ПКУ, він притягується до відповідальності у вигляді штрафу, а саме у разі затримки:

– до 30 календарних днів включно, що настають за останнім днем строку сплати суми грошового зобовязання, – у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу;

– більше 30 календарних днів, що настають за останнім днем строку сплати суми грошового зобовязання, – у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу.

У листі від 24.01.2012 р. № 2275/7/15-1217 податківці зазначають, що згідно з п. 2.2 р. II Порядку № 985 у разі порушення платником податків граничного строку сплати суми грошового зобовязання відповідний структурний підрозділ органу ДПС складає податкове повідомлення-рішення за формою «Ш» (додаток 3 до Порядку № 985).

Згідно з пп. 129.1.1 ПКУ після закінчення встановлених ПКУ строків погашення узгодженого грошового зобовязання на суму податкового боргу нараховується пеня. Податковий борг – це сума узгодженого грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій, за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання (пп. 14.1.175 ПКУ).

Відповідно до п. 129.4 ПКУ пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій, за їх наявності, та без урахування суми пені) з розрахунку 120 % річних облікової ставки НБУ на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення (залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою) за кожний календарний день прострочення його сплати.

У разі самостійного нарахування суми грошового зобовязання платником податків нарахування пені розпочинається – від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобовязання, визначеного ПКУ.

Якщо ж суму грошового зобовязання нараховують контролюючі орган, пеня нараховується від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобовязання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно з ПКУ.

Отже, за несвоєчасну сплату донарахованої суми податкового зобовязання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні за формою «Р», застосовуються штрафні (фінансові) санкції, передбачені ст. 126 ПКУ, та пеня, передбачена ст. 129 ПКУ.

Розглянемо приклад 2.

Приклад 2

Заниження податкового зобовязання з податку на прибуток виявлено за I квартал 2012 року за результатами проведеної податківцями документальної перевірки. Останній день граничного строку сплати грошового зобовязання за податковим повідомленням-рішенням – 11.06.2012 р. На зазначену дату зобовязання не сплачене та не оскаржене. Сума податкового боргу (сума донарахованого податку на прибуток та штрафу) складає 250000 грн. і сплачена 15.06.2012 р.

Пеня на суму податкового боргу (250000 грн.) розраховується за формулою:

Y = (Sборг · Кдн : 100 % · U · 1,2) : R
,

де Y – сума пені, що нараховується на фактично погашену суму податкового боргу (завжди округлюється до другого знака після коми);

Sборг – фактично погашена сума податкового боргу (250000 грн.);

Кдн – кількість днів затримки сплати податкового зобовязання (з 12.06.2012 р. по 14.06.2012 р., тобто 3 дні);

U – більша з облікових ставок НБУ, що діяла на день виникнення податкового боргу або на день його погашення (однакова – 7,5 %);

1,2 – коефіцієнт, що дозволяє розрахувати 120 % річних облікової ставки НБУ;

R – кількість днів у календарному році (у 2012 р. – 366 днів).

Тобто за даними прикладу сума пені (Y) дорівнює 184,43 грн. ((250000 грн. · 3 дн. : 100 % · 7,5 % · 1,2) : 366). При її розрахунку частково використано позицію податкових органів, викладену в додатку 1 до Інструкції № 953. Крім того, затримка сплати податкового боргу в сумі 250000 грн. є меншою за 30 календарних днів, тому штраф відповідно до п. 126.1 ПКУ складе 10 % погашеної суми податкового боргу (тобто 25000 грн.).

Пеня, нарахована на суму грошового зобовязання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягає скасуванню. А якщо така пеня вже була сплачена, вона підлягає зарахуванню в рахунок погашення податкового боргу, грошових зобовязань або поверненню в порядку, встановленому ст. 43 ПКУ (п. 5.2 Інструкції № 953).

До відома

Згідно з п. 2.10 та 2.11 Інструкції № 953 пеня не нараховується:

– на пеню;

– за несвоєчасне перерахування або перерахування не в повному обсязі податків, зборів, інших платежів до бюджетів і державних цільових фондів, якщо таке несвоєчасне або неповне перерахування відбулося через порушення банком строків зарахування податків, зборів (обовязкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених Законом № 2346;

– протягом додаткових строків розгляду скарги незалежно від результатів адміністративного оскарження (якщо керівник податкового органу (його заступник) відповідно до процедури адміністративного оскарження приймає рішення про продовження строків розгляду скарги платника податків понад строки, визначені ст. 56 р. II ПКУ).



? Яка відповідальність передбачена за неподання органу ДПС переліку доходів та витрат в розрізі контрагентів – платників єдиного податку?

Відповідно до Закону № 4014 п. 152.3 ПКУ доповнено абзацом другим, згідно з яким платники податку на прибуток разом з відповідною податковою декларацією подають органу ДПС перелік доходів та витрат платника податку в розрізі контрагентів – платників єдиного податку, до якого включаються операції, здійснені таким контрагентом. При цьому форма та порядок складання такого переліку доходів та витрат встановлюються відповідно до норм, передбачених ст. 46 ПКУ (абзац третій п. 152.3 ПКУ).

Як передбачено п. 46.5 ПКУ, форма податкової декларації встановлюється центральним органом державної податкової служби за погодженням з Мінфіном. Податкова декларація з податку на прибуток підприємства, затверджена наказом Мінфіну України від 28.09.2011 р. № 1213, має додаток «ОК», в якому окремо наводяться:

– перелік доходів у розрізі контрагентів – платників єдиного податку (розділ I);

– перелік витрат у розрізі контрагентів – платників єдиного податку (розділ II).

Додатки до податкової декларації є її невідємною частиною (п. 46.1 ПКУ). Згідно з п. 48.1 ПКУ податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному п. 46.5 ПКУ та чинному на час її подання. А податкова звітність, складена з порушенням цих норм, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених п. 46.4 ПКУ (п. 48.7 ПКУ).

До відома


Якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним контролюючим органом, збільшує або зменшує його податкові зобовязання, всупереч нормам цього Кодексу з такого податку чи збору, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації.

У разі необхідності платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невідємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання.

Пункт 46.4 ПКУ


Отже, податківці вважають («Єдина база податкових знань»), що декларація, подана до органу ДПС без необхідних додатків, не визнається податковою декларацією, тобто факт її подання відсутній. Нагадаємо, відповідно до п. 120.1 ПКУ за неподання або несвоєчасне подання податкових декларацій (розрахунків) на платника податків накладається штраф у розмірі 170 грн. (за кожне таке неподання або несвоєчасне подання). Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року вже було застосовано штраф за аналогічне порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн. (за кожне таке неподання або несвоєчасне подання).

Отже, якщо платник податку на прибуток здійснює операції з купівлі-продажу товарів (робіт, послуг) з платником єдиного податку (фізособою чи юрособою), то у разі неподання до органу ДПС додатку «ОК» до декларації, до такого платника податку застосовується штраф у розмірі 170 грн., якщо таке порушення вчинено вперше. Якщо таке порушення вчинено платником податків другий раз за умови, що протягом року до нього вже застосовувався штраф за таке порушення, штраф складе 1020 грн.


Лілія Стельмах
Заступник генерального директора
ТОВ АФ «Консалтинг ЛТД»

«Справочник экономиста», червень 2012 р., № 6 (102), с. 58 (www.economist.net.ua)

Дата підготовки 01.06.2012